прикрість

прикрість
[при/кр'іс'т']
-рос'т'і, ор. -р'іс'т'у

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "прикрість" в других словарях:

  • прикрість — рості, ж. Те, що викликає негативні емоції; неприємність. || Почуття невдоволення внаслідок якоїсь невдачі; досада. Завдавати прикрість …   Український тлумачний словник

  • прикрість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • прикріплювати — юю, юєш і прикріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., прикріпи/ти, кріплю/, крі/пи/ш; мн. прикрі/плять; док., перех. 1) Міцно приєднувати що небудь до чогось. 2) Накладати на когось якісь обов язки, відповідальність щодо кого , чого небудь. || Ставити кого… …   Український тлумачний словник

  • прикріплюватися — ююся, юєшся і прикріпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., прикріпи/тися, кріплю/ся, крі/пишся; мн. прикрі/пляться; док. 1) тільки 3 ос. Приєднуватися, приставати до чого небудь. 2) Брати на себе якісь обов язки, відповідальність щодо кого , чого… …   Український тлумачний словник

  • прикріпленість — ності, ж. Абстр. ім. до прикріплений …   Український тлумачний словник

  • озлість — лості, ж., діал. Прикрість, злість …   Український тлумачний словник

  • неприємність — (подія, випадок, обставина тощо, які спричиняють почуття незадоволення, досади тощо), прикрість, прикрощі мн., капость, халепа; пригода (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); рахуба (неприємний клопіт із ким / чим н.) …   Словник синонімів української мови

  • дігнати — Дігнати: зробити прикрість, неприємність, засмутити [14] «Дігнати» (зробити прикрість, неприємність, засмутити): «ніколи їм не дігнав ні непослухом, ні прикрим словом» (139) пояснено: «доганяти дорікати, висловлювати догану», з двома помилками чи …   Толковый украинский словарь

  • капость — і, ж., розм. 1) Поганий, підступний, шкідливий учинок. || Прикрість, неприємність. •• На ка/пость на шкоду, на прикрість. 2) тільки одн. Про кого , що небудь погане, шкідливе …   Український тлумачний словник

  • доганяти — Доганяти: в окр. значенні: докоряти, висловлювати догану [52] дорікати, висловлювати догану [I] «Дігнати» (зробити прикрість, неприємність, засмутити): «ніколи їм не дігнав ні непослухом, ні прикрим словом» (139) пояснено: «доганяти дорікати,… …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»